Як зареєструвати місце проживання малолітньої дитини без згоди батька?

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання реєстрації місця проживання малолітньої дитини, коли батько не надає на це своєї згоди, є досить
поширеним питанням, з якими громадяни звертаються до юристів. Періодично до Оратівського бюро правової допомоги звертаються жінки, чоловіки яких через неприязні стосунки чи непорозуміння, не надають згоду на реєстрацію місця проживання, з питанням чи можливо зареєструвати місце проживання
дитини без згоди батька? Відповідь на це питання підготувала заступник начальника Оратівського бюро правової допомоги – Світлана Бражна.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша статті 160 Сімейного кодексу України). Відповідно до положень частини четвертої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров”я, в якому вона проживає.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням
органу опіки та піклування) (абзац п”ятнадцятий пункту 18 Правил реєстрації місця
проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (частина перша статті 161 Сімейного кодексу України).
У випадку, якщо один з батьків не надав згоди на реєстрацію місця проживання дитини з другим з батьків, реєстрація місця проживання дитини здійснюється на підставі рішення суду чи органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини.
Реєстрація місця проживання/перебування дитини здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (далі – орган реєстрації), у тому числі через центр надання адміністративних послуг, на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Перелік необхідних документів:
 рішення органу опіки та піклування або рішення суду;
 заява про реєстрацію місця проживання встановленого зразка;
 документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (паспорт або свідоцтво
про народження дитини);
 копія паспорту матері (батька);
 квитанція про сплату адміністративного збору;
 документи, що підтверджують, право на проживання в житлі, – ордер, свідоцтво про
право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);
 заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за встановленою формою (у разі
здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання)
За реєстрацію місця проживання сплачується адміністративний збір:
 у разі звернення особи протягом встановленого строку – у розмірі 0,0085 розміру
мінімальної заробітної плати (13,60 гривень);
 у разі звернення особи з порушенням встановленого строку – у розмірі 0,0255 розміру
мінімальної заробітної плати (40,80 гривень).

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*