Вірш Юхниці Євгенія про гриби

«…Тут нічого нема!», – привіталися
Грибники між собою у заростях,
Де ростуть на дощах шляпки й шийки,
І де кошики, наче машинки,
Снують повні й пусті, дугошлясті.
…Ти йдеш, як й мільйони років так ходили.
І збираєш, як хтось раніш, як звірина
У незрізанім лісі ще лапками, рилами –
По-під листя, під корчик… Грибниця земна…

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*